- розподілитися
- —————————————————————————————розподіли́тисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розподілитися — див. розподілятися … Український тлумачний словник
розподілятися — я/ється, недок., розподіли/тися, ді/литься, док. 1) Ділитися, бути розділеним на які небудь частини. || Розміщуватися, розташовуватися десь. 2) тільки недок. Пас. до розподіляти 1), 2) … Український тлумачний словник
ділитися — ділю/ся, ді/лишся, недок. 1) Розпадатися на частини. || Мати властивість розпадатися на частини. || Мати у своєму складі частини; розділятися. || Розподілятися на групи, категорії. || Здійснювати поділ майна. 2) чим. Розподіляти між собою (між… … Український тлумачний словник
розбиватися — а/юся, а/єшся, недок., розби/тися, зіб ю/ся, зі/б єшся, док. 1) Втрачати цілісність від ударів, поштовхів, струсів і т. ін. || Ділитися, дробитися на невеличкі частини, шматки, ударяючись об щось тверде. || Падаючи на що небудь, набігаючи на щось … Український тлумачний словник
розділятися — я/юся, я/єшся і рідко розді/люватися, ююся, юєшся, недок.; розділи/тися, ділю/ся, ді/лишся, док. 1) Ділитися на частини, шматки і т. ін. || Поділятися на менші одиниці (про колектив людей). || Утворювати розгалуження; розгалужуватися. 2) Ділитися … Український тлумачний словник
розділяти — я/ю, я/єш і рідко розді/лювати, юю, юєш, недок., розділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Певним чином… … Український тлумачний словник